Евакуація людей

Чесно кажучи, ми ніколи не думали, що в 21 столітті, в той час, як в Америці Ілон Маск чіпує свиню, українці будуть потерпати від її далеких родичів з сусідньої країни.

Тому ми вимушені зараз піднімати теми не ті, що подобаються нам, а ті, що можуть допомогти вам. Тому серед актуального «Евакуація мирного населення із Східної України», ну і, звісно, як їм допомогти.

Ситуація на Сході вже 8 років як критична. Але з 24 лютого рівень критичності втратив своє значення і просто перейшов всі можливі кордони. Люди залишають свої будинки, проходять пішки десятки, а деколи і сотні, кілометрів, щоб відійти подалі від гарячих точок. 

Хтось із вас спостерігав, хтось брав участь, хтось допомагав і підтримував, коли сотні тисяч людей з усіх областей України покидали територію України, в пошуках порятунку і спокою. Але, на жаль, багатьом із східної України, з таких міст як Маріуполь, Донецьк, Луганськ, Харків і так далі, так і не вдалось виїхати. Хтось відмовляється покидати свій дім, в якому народився, хтось просто не мав можливості виїхати. Як би не було, залишились ще тисячі людей в межах тих областей, яких потрібно евакуювати.

Донецьк і Луганськ.

Історія почалася так. 19 лютого о 16:00 голова самопроголошеної ДНР звернувся в відеозверненні, записаному 16 лютого, що мешканцям Донецької та Луганської областей терміново потрібно евакуюватися, давши за збори чотири години. На початку, влада РФ казала, что планує вивезти на свою територію близько 700 000 людей, проте самі мешканці стверджують, що їм залишилось тільки примусово вивезти, як мінімум, 690 000, тому що самі донеччани і луганчани нікуди не збираються. І хто ті 10 000, і куди вони поїхали - невідомо. Знову ж таки, це зі слів очевидців - отримати достовірну і точну інформацію зараз майже неможливо (російська влада стверджує, що їм вдалось вивезти 248 тысяч людей).

Багато розмов навколо цієї теми, але нам відомо одне - багато з тих, кого примусово вивезли, повернулись назад, своїм ходом, за декілька днів. Між іншим, дозволялося виїхати тільки жінкам - дівчатам, мамам з дітьми та бабусям.

Після закінчення цієї історії, перейдемо до того, що точно відомо. В цей момент продовжується евакуація з цих областей, тільки на територію України. Важко надати точні цифри, скільки вдалося вивезти з початку війни, але тільки 2 квітня з Северодонецку, Рубіжного, Лисичанська, Кременної, Попасної і Нижнього - 2 650 осіб. 

Майже щодня курсують евакуаційні автобуси з Луганської області - більш детальну інформацію відносно рейсів, дати, часу і місця збору шукайте на офіційних сайтах міських адміністрацій.

Маріуполь.

Евакуація мешканців з Маріуполя зривається раз за разом. Місто зруйновано, 170 тисяч мешканців вже декілька тижнів знаходяться в бомбосховищах, тому що йдуть неперервні жорстокі бої. Без тепла, їжі та води.

Згідно з домовленістю обох сторін, з Маріуполя 1 квітня мали відкрити эвакуаційний коридор в бік Бердянську. Але автобуси не пропустили, мешканців досі залишаються під блокадою російських військ і дуже сподіваємось, що найближчим часом вдасться домовитися щодо точних часу та дати, щоб врятувати людей. Періодично все ж проводять успішну евакуацію - тільки 7 квітня з Маріуполя в Запоріжжя вивезли 1205 людей. І далі - більше.

Деяким вдається виїхати самостійно. Хто власним транспортом, хто платить шалені гроші, щоб підвезли (стверджують, що літр пального в місті коштує від тисячі до 5 тисяч гривень). Тому вони йдуть пішки. В Бердянськ. На власний ризик. Моторошно навіть уявити - близько 90 кілометрів дороги під обстрілами, с речами, дітьми і домашніми тваринами.

Але знову ж таки, це тільки десятки/сотні/тисячі людей. А десятки тисяч досі залишаються в місті, який для кожного з нас як відкрита рана.

Харків.

Вже з 25 березня і до сьогодні з Харкова щодня курсують евакуаційні потяги – спочатку були лише у напрямку Львова, зараз розширили карту та мешканці можуть виїхати і на територію центральної України. Незважаючи на те, що місто-мільйонник зруйновано до такого стану, що навіть не впізнати, ситуація з евакуацією проблемна, але не критична на 100 відсотків.

Варто зауважити, що саме ці чотири області (Харків – лише мешканці Лозовського та Барвінківського районів) 6 квітня Ірина Верещук, віце-прем'єр-міністр України, закликала евакуюватись у терміновому порядку.

І що буде далі, ми дізнаємось потім. Тому що остаточного рішення немає, і нам залишається лише чекати і прицільно стежити за подіями.

Ми знаємо, як багато людей з прилеглих міст під'їжджають ближче, щоб допомогти іншим виїхати. Як фірми купують мікроавтобуси та шукають водія, щоб вивезли. Як компанії з оренди автомобілів безкоштовно дають свої машини, щоб люди могли спокійно поїхати, подалі від війни. Ми знаємо, що кожен з нас робить, що може, щоб допомогти іншим.

Ми продовжуємо і нізащо не залишимо у біді близьких. І знаємо, що ви теж.

За що вам велика людська подяка від нас і від кожного, хто теж читає цю статтю.